ХОРОВА ТВОРЧІСТЬ МИКОЛИ ДРЕМЛЮГИ (НА ПРИКЛАДІ ХОРОВОГО ЦИКЛУ «ПОРИ РОКУ»)
Анотація
Мета роботи – дослідити та проаналізувати хорову спадщину ви- датного українського композитора, педагога, музикознавця, народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Миколи Дремлюги (на прикладі хорового циклу «Пори року» без супрово- ду на вірші О. Марунич і Д. Луценка). Хорова творчість, яка становить значну частину творчого доробку М. Дремлюги, має велику палітру жан- рів (кантати, ораторія, хорові обробки та інші), у яких розкриваються можливості різноманітних хорових складів. Методологія дослідження спирається на біографічний (для дослідження невідомих та маловідомих фактів життя та творчості композитора) та музикознавчий (перед- бачає музично-теоретичний аналіз хорових творів) методи. Наукова новизна. Вперше висвітлено хорову творчість М. Дремлюги (на прикладі хорового циклу «Пори року»), подано музично-теоретичний аналіз та художньо-образний зміст творів, обґрунтовано ідею виховання почут- тів вдячності молоді до Землі та Природи. Розкрито засоби музичного «прочитання» хорових творів із циклу «Пори року» без супроводу для мішаного складу хору. Висновки. У статті окреслено внесок М. Дремлюги у хорове мистецтво України середини ХХ століття. Подано стис- лі біографічні відомості про життєвий та творчий шлях композитора, окремі аспекти його творчого спілкування з учнями (на основі матері- алів періодики та музично-критичних публікацій). Обґрунтовано вплив традиційної української музики на формування професіоналізму та май- стерності композиторської мови і техніки письма М. Дремлюги, здійс- нено музикознавчий аналіз творів («Літо», «Осінь», «Зима», «Весна») з хорового циклу «Пори року», висвітлено художньо-образний зміст пое- зії та її музичне «прочитання». Наголошено, що творча масштабність мислення композитора М. Дремлюги, його індивідуальні особливості хорового письма, звернення до різних жанрів збагатили музичне мисте- цтво України та художньо-естетичне виховання молодого покоління.
Посилання
2. Голубінка Х. «Земле моя» Богдани Фільц: особливості хорового письма. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / За ред. О.С. Смоляка. Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2016. № 2. С. 114–120. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUm_2016_2_17 (дата звернення 21. 02. 2021).
3. Голубінка Х. Специфіка і втілення художнього образу у диригентському мистецтві. Молодь і ринок. Дрогобич, 2014. № 10 (117).
С. 144–146. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_10_32 (дата звернення 23. 02. 2021).
4. Кияновська Л. Українська музична культура : навч. посіб. Львів : Тріада плюс, 2009. 356 с.
5. Крементуло В. Одухотворений Україною [Микола Дремлюга]. Слово Просвіти. 2012. № 52. 27–31 груд. С. 7.
6. Майбурова К.М. Дремлюга. Київ : Музична Україна, 1968. 88 с.
7. Муха А. Композитори України та української діаспори: довідник. Київ : Музична Україна, 2004. 352 с.
8. Ніколенко О. Композиційно-стильова специфіка концерту М. Дремлюги. Актуальні питання гуманітарних наук. Львів. Вип. 8, 2014, С. 158–163.
9. Олексієнко О. Творчість Миколи Дремлюги і процес становлення бандурного репертуару : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. : 17.00.03 / Нац. муз. акад. України ім. П.І. Чайковського. Київ. 2003. 16 с.
10. Пархоменко Л. Українська хорова п’єса: типологія, тематизм, композиція. Київ : Наукова думка, 1979. 220 с.
11. Чабаненко Н. Бандурний репертуар як чинник розвитку концертного виконавства. Мистецтвознавчі записки. Київ, 2018. Вип. 33. С. 522–528.