ПОРIВНЯЛЬНО-ЛIНГВIСТИЧНИЙ ПIДХIД ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОБРАЗУ ЕВРІДІКИ З ОПЕРИ «ОРФЕЙ ТА ЕВРІДІКА» K. B. ГЛЮКА У ФРАНКО ТА ІТАЛОМОВНИХ РЕДАКЦІЯХ ЛІБРЕТО

  • Anastasia Ochanina Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0003-1182-012X
Ключові слова: слово, образ, порівняльний аналіз, лінгвістичний аналіз, Орфей та Еврідікa, К. В. Глюк, Еврідіка

Анотація

Мета роботи полягає у визначенні важливості лінгвістичного аспекту в передачі оперного образу і відмінностей, що спостерігаються при зміні мови лібрето, зокрема при порівнянні лібрето, написаних на двох романських мовах, французькою та італійською, на прикладі одного образу, але в двох редакціях лібрето: Образу Еврідіки з опери К.В. Глюка «Орфей та Еврідіка» у Віденській редакції (італійською мовою) і Паризькій редакції (французькою мовою). Методологія статті зумовлена з’єднанням музично-текстологічного та компаративного лінгвістичного підходів, завданнями семантичного интерпретативного аналізу, передбачає розвиток інтердисциплінарного напрямку музикознавства. Образ Еврідіки у двох редакціях буде порівнюватися за допомогою аналізу лібрето, постановок, а також за допомогою статистичного аналізу методом Max Reinert за кількістю оккуренцій, тобто повторів одного слова, синоніма або виразу, їх валентності і відсотка HAPAX- тобто тих слів, які одного разу зустрічаються в тексті і дають інформацію про граматичні функції, вказують на багатство мови. Наукова новизна даного дослідження полягає в новому підході до аналізу оперного образу, заснованому на компаративно-лінгвістичному аналізі тексту оперного твору. У даній роботі використовується принципово новий статистичний метод аналізу даних за допомогою системи Max Reinert в програмі IRaMuTeQ. Висновки. Вивчення лібрето опери «Орфей та Еврідіка» К. В Глюка з контрольованими параметрами епохи, стилю, композитора і музичного матеріалу, підкріплене статистичним аналізом, дозволяє стверджувати, що словесна мова впливає на передачу оперного образу навіть у разі використання двох мов романської групи (французької та італійської), що відкриває нові перспективи у вивченні оперних лібрето за допомогою статистики та акцентує увагу на важливості слова як маркера національних рис у побудові оперного образу.

Посилання

1. Bugard P. (1934). L’interprétation psychanalytique du mythe d’Orphée et son application au symbolisme musical. Revue française de psychanalyse, vol. 7(2), 320–371.
2. Fétis, F.J. (1878). Biographie universelle des musiciens et bibliographie générale de la musique. Tome 4. Firmin-Didot. Paris. France.
3. Legrand, R. (2013). Orphée baro/queer. Transposition, vol. 3.
4. Leveau, N., Jhean-Laroseab, S., Denhière, G. (2011). EMOVAL : évaluation automatique de la valence et de l’activation émotionnelles des textes à l’aide d’une méta-norme de 5656 mots-racines. In : Psychologie Française, vol. 56 (4), 209–221.
5. Niedenthal, P. M., Halberstadt, J. B., & Innes-Ker, Å. H. (1999). Emotional response categorization, In : Psychological Review, vol. 106(2), 337–361.
6. Paivio, A., Yuille, J. C., & Smythe, P. C. (1966). Stimulus and response abstractness, imagery, and meaningfulness, and reported mediators in paired-associate learning. Canadian Journal of Psychology/Revue canadienne de psychologie, vol. 20(4), 362–377.
7. Асоян А.А. (2004). Семиотика мифа об Орфее и Эвридике. Сибирский филологический журнал. 1. С. 4–25.
8. Баташева Л.А. Оперные либретто: языковые особенности жанра. Гуманитарные исследования. 2012. Выпуск 2(42). С. 7–12.
9. Бендеров В. Диалог эпох в опере (к вопросу подготовки артиста при воплощении художественного образа оперного персонажа). Музичне мистецтво i культура. 2015. Выпуск 21. С. 387.
10. Боровицкая Е. Корреляция понятий «художественный образ персонажа» и «лингвокультурный типаж». Научный журнал КубГАУ. 2017. Выпуск 128(04). С. 1 –14.
11. Естехина К.В. Не надо Орфею сходить к Эвридике; дихотомия «жизнь-смерть» в Цветаевской трактовке античного мифа. Вестник РУДН, серия Литературоведение. 2011. Выпуск 3. С. 28.
12. Глюк К. В. (1767). Алцеста. Партитура.
13. Глюк, К.В. (1971). Орфей и Эвридика. Клавир. Москва : Музыка. 155 с.
14. Глюк, К.В. (1957). Орфей и Эвридика. Клавир. Лейпциг, Германия. Петерс. 196 с.
15. Гулая Т.Н. (2006). Опера и литературный первоисточник: аспекты интерпретации. In : Образование и культура. Выпуск 3. С. 86–90.
16. Комарова Е. Миф об Орфее в реформаторской опере К.В. Глюка и в её постмодернистских постановках. Омский государственный университет им. Ф.М. Достоевского. Киев, 2017. С. 1241–1246.
17. Ливанова Т. История западно-европейской музыки до 1789г. Том 2. Москва : Музыка, 1983. С. 232–262.
18. Биография Маделин Бендер. URL: www.creativestage.org/bio.
19. Интервью Маделин Бендер 1. URL: www.forumopera.com/v1/5questions/bender.htm.
20. Интервью Маделин Бендер 2. URL: https://reverb.co.br/.
21. Рецензии на спектакли. URL: www.olyrix.com/Orphee_Eurydice.
22. Рецензии на спектакли. URL: www.classique-c-cool.com/.
23. Рецензии на спектакли. URL: www.operaeballet.blogspot.com
24. Творческие биографии. URL: www.operabase.com/artists/madeline-bender-10824/fr.
Опубліковано
2022-01-11
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА