ПОРIВНЯЛЬНО-ЛIНГВIСТИЧНИЙ ПIДХIД ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОБРАЗУ ЕВРІДІКИ З ОПЕРИ «ОРФЕЙ ТА ЕВРІДІКА» K. B. ГЛЮКА У ФРАНКО ТА ІТАЛОМОВНИХ РЕДАКЦІЯХ ЛІБРЕТО
Анотація
Мета роботи полягає у визначенні важливості лінгвістичного аспекту в передачі оперного образу і відмінностей, що спостерігаються при зміні мови лібрето, зокрема при порівнянні лібрето, написаних на двох романських мовах, французькою та італійською, на прикладі одного образу, але в двох редакціях лібрето: Образу Еврідіки з опери К.В. Глюка «Орфей та Еврідіка» у Віденській редакції (італійською мовою) і Паризькій редакції (французькою мовою). Методологія статті зумовлена з’єднанням музично-текстологічного та компаративного лінгвістичного підходів, завданнями семантичного интерпретативного аналізу, передбачає розвиток інтердисциплінарного напрямку музикознавства. Образ Еврідіки у двох редакціях буде порівнюватися за допомогою аналізу лібрето, постановок, а також за допомогою статистичного аналізу методом Max Reinert за кількістю оккуренцій, тобто повторів одного слова, синоніма або виразу, їх валентності і відсотка HAPAX- тобто тих слів, які одного разу зустрічаються в тексті і дають інформацію про граматичні функції, вказують на багатство мови. Наукова новизна даного дослідження полягає в новому підході до аналізу оперного образу, заснованому на компаративно-лінгвістичному аналізі тексту оперного твору. У даній роботі використовується принципово новий статистичний метод аналізу даних за допомогою системи Max Reinert в програмі IRaMuTeQ. Висновки. Вивчення лібрето опери «Орфей та Еврідіка» К. В Глюка з контрольованими параметрами епохи, стилю, композитора і музичного матеріалу, підкріплене статистичним аналізом, дозволяє стверджувати, що словесна мова впливає на передачу оперного образу навіть у разі використання двох мов романської групи (французької та італійської), що відкриває нові перспективи у вивченні оперних лібрето за допомогою статистики та акцентує увагу на важливості слова як маркера національних рис у побудові оперного образу.
Посилання
2. Fétis, F.J. (1878). Biographie universelle des musiciens et bibliographie générale de la musique. Tome 4. Firmin-Didot. Paris. France.
3. Legrand, R. (2013). Orphée baro/queer. Transposition, vol. 3.
4. Leveau, N., Jhean-Laroseab, S., Denhière, G. (2011). EMOVAL : évaluation automatique de la valence et de l’activation émotionnelles des textes à l’aide d’une méta-norme de 5656 mots-racines. In : Psychologie Française, vol. 56 (4), 209–221.
5. Niedenthal, P. M., Halberstadt, J. B., & Innes-Ker, Å. H. (1999). Emotional response categorization, In : Psychological Review, vol. 106(2), 337–361.
6. Paivio, A., Yuille, J. C., & Smythe, P. C. (1966). Stimulus and response abstractness, imagery, and meaningfulness, and reported mediators in paired-associate learning. Canadian Journal of Psychology/Revue canadienne de psychologie, vol. 20(4), 362–377.
7. Асоян А.А. (2004). Семиотика мифа об Орфее и Эвридике. Сибирский филологический журнал. 1. С. 4–25.
8. Баташева Л.А. Оперные либретто: языковые особенности жанра. Гуманитарные исследования. 2012. Выпуск 2(42). С. 7–12.
9. Бендеров В. Диалог эпох в опере (к вопросу подготовки артиста при воплощении художественного образа оперного персонажа). Музичне мистецтво i культура. 2015. Выпуск 21. С. 387.
10. Боровицкая Е. Корреляция понятий «художественный образ персонажа» и «лингвокультурный типаж». Научный журнал КубГАУ. 2017. Выпуск 128(04). С. 1 –14.
11. Естехина К.В. Не надо Орфею сходить к Эвридике; дихотомия «жизнь-смерть» в Цветаевской трактовке античного мифа. Вестник РУДН, серия Литературоведение. 2011. Выпуск 3. С. 28.
12. Глюк К. В. (1767). Алцеста. Партитура.
13. Глюк, К.В. (1971). Орфей и Эвридика. Клавир. Москва : Музыка. 155 с.
14. Глюк, К.В. (1957). Орфей и Эвридика. Клавир. Лейпциг, Германия. Петерс. 196 с.
15. Гулая Т.Н. (2006). Опера и литературный первоисточник: аспекты интерпретации. In : Образование и культура. Выпуск 3. С. 86–90.
16. Комарова Е. Миф об Орфее в реформаторской опере К.В. Глюка и в её постмодернистских постановках. Омский государственный университет им. Ф.М. Достоевского. Киев, 2017. С. 1241–1246.
17. Ливанова Т. История западно-европейской музыки до 1789г. Том 2. Москва : Музыка, 1983. С. 232–262.
18. Биография Маделин Бендер. URL: www.creativestage.org/bio.
19. Интервью Маделин Бендер 1. URL: www.forumopera.com/v1/5questions/bender.htm.
20. Интервью Маделин Бендер 2. URL: https://reverb.co.br/.
21. Рецензии на спектакли. URL: www.olyrix.com/Orphee_Eurydice.
22. Рецензии на спектакли. URL: www.classique-c-cool.com/.
23. Рецензии на спектакли. URL: www.operaeballet.blogspot.com
24. Творческие биографии. URL: www.operabase.com/artists/madeline-bender-10824/fr.