ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ СУЧАСНОЇ ОДЕСЬКОЇ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ШКОЛИ: ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ

Анотація

Мета роботи – розглянути культурний та психологічний аспекти поняття «гендер», спираючись на розуміння гендеру у контексті культурної метафори; окреслити проблему ідентифікації жіночої музики; відстежити історичну траєкторію розвитку жіночої композиторської творчості серед одеських композиторів ХХ–ХХІ століть; виявити особливості гендерних стереотипів та розкрити їх заломлення у сучасній одеській композиторській школі; визначити в ній своєрідну жіночу композиторську традицію. Методологія дослідження спирається на джерелознавчий, історичний, систематичний та компаративний методи; а також метод інтерв’ювання та саморефлексії композиторів. Стаючи інструментом нашого аналізу, визначення «гендер» є своєрідним «ключом» до вирішення низки наукових проблем, у тому числі культурологічних та мистецтвознавчих. Наукова новизна визначається вивченням мистецтвознавчих аспектів ґендерології, а саме, введенням гендерної проблематики у коло питань композиторського світогляду й творчості та визначенням провідної ролі композиторів-жінок у сучасній одеській композиторській школі. Висновки. Спираючись на існуючі в сучасній науці різні контексти розуміння «гендеру», у дослідженні було розглянуто культурно-символічну природу даного поняття, що дозволяє аналізувати творчість та саморефлексію сучасних одеських композиторів з погляду на такі культурні символи як «жіноче» та «чоловіче», які є конструктами культури та піддаються постійної еволюції в історичній перспективі. В результаті вивчення основних рис гендерного аспекту в сучасній одеській композиторській школі, перш за все спираючись на думки самих композиторів про своє світовідчуття і розуміння проблеми «жіноче-чоловіче» в композиторській творчості, можна стверджувати, що свідомо композитори не постулюють у своїй творчості поділ на сферу «жіночої» чи «чоловічої» музики, але ці відмінності можна простежити на підсвідомому рівні їх мислення: «композитор-чоловік обирає для творчості більш глобальні теми, а композитору-жінці ближче особистісне, детальне, психологічне»; композитори-жінки обирають камерні та камерно-вокальні жанри, тоді як композиторам-чоловікам «камерного складу не вистачає.., для вираження думок потрібен симфонічний оркестр»; «оскільки є певна різниця між чоловіком та жінкою, то на етапі втілення музичного явища кожен підсвідомо зробить по-своєму»; проте, взагалі для композиторської творчості важлива психічна андрогінність композитора.