РОЛЬ МОТИВУ НОЧІ У ФОРМУВАННІ ОБРАЗУ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ У ВОКАЛЬНОМУ ЦИКЛІ «MY SISTER – NIGHT» ЮЛІЇ ГОМЕЛЬСЬКОЇ

Ключові слова: камерно-вокальний цикл, авторські стильові знаки, Доллі Редфорд, ліричний герой, мотив ночі, абстрактно-змістовна когезія.

Анотація

Стаття присвячена розгляду образу ліричного герою в камерно-вокальному циклі Ю. Гомельської «My sister – night», як з боку впливу мотиву ночі на його формування, так і з боку авторсько-індивідуального підходу до його репрезентації. Мета роботи – простежити особливості композиційно-драматургічної та вокально-виконавської інтерпретації ліричного героя в камерно-вокальному циклі Ю. Гомельської «My sister – night» та охарактеризувати засоби розкриття його образу, зокрема у зв’язку з втіленням нічного мотиву. Методологія роботи спирається на застосування літературознавчого, системно-аналітичного та жанрово-стильового підходів. Наукова новизна роботи зумовлена тим, що в ній вперше представлені аналітичні узагальнення особливостей камерно-вокального циклу Ю. Гомельської «My sister – night», котрі виявляють не тільки специфіку її авторсько-індивідуального стилю, але й основні аспекти особистісної взаємодії виконавця з композитором, а також з поетичним першоджерелом камерно-вокального твору. Висновки. В творчості Ю. Гомельської жанр камерно-вокального циклу трансформується, не позбуваючись при цьому чіткої установки на романтичний прообраз. Головним для циклу «My sister – night» стає тема життя та кохання сучасної жінки, вагомість та значущість котрих відчувається і в інших камерно-вокальних творах Ю. Гомельської. Нічні мотиви, провідні для «My sister – night», грають істотну роль у формуванні та розвитку образу головної героїні. Пронизуючи достатньо великий за обсягом музичний тексту циклу, ніч стає своєрідним образом-символом, що відбиває певні щаблі духовного розвитку особистості героїні. Багаторазово повторюючись, будучи рекурентним, маючи інтегративний потенціал, цей образ зумовлює безперервний процес поступального розвитку головного персонажа, що розгортається в художньому часі і просторі, а отже виступає засобом актуалізації абстрактно-змістовної когезії. 

Посилання

1. Кравченко А. Традиції і новаторство у камерно-інструментальній музиці одеських композиторів кінця ХХ – початку ХХІ століть. Мистецтвознавчі записки. 2015. Вип. 27. С. 142–150.
2. Лосев А. Никта. Мифы народов мира. М.: Сов. энциклопедия, 1992. С. 218.
3. Лунина А. Композитор в зеркале современности: в 2-х томах. К.: ДУХ I ЛIТЕРА, 2015. Том. 1. 504 с.
4. Полканов А. Феномен камерного співу: від естетичних настанов до музично-семантичних властивостей: дис. … канд. Мистецтв.: 17.00.03 / Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2011. 187 с.
5. Розенберг Р. Одесская композиторская школа: К 100-летию основания Одесской композиторской школы и 75-летию Одесского отделения НСКУ. Одесса: Астропринт, 2013. 328 с.
6. Юлія Гомельська. Композиторка. URL: www.juliagomelskaya.org.ua
7. Livesey R. Dollie Radford and the ethical aesthetics of fin-de-siecle poetry. Victorian Literature and Culture. 2006. P. 495–517.
8. Richardson L. M. Naturally Radical: The Subversive Poetics of Dollie Radford. Victorian Poetry. West Virginia University Press, 2000. Volume 38. № 1. P. 109–124.
9. Shaw G.B. Collected Letters, 1874–1897; ed. Dan H. Laurence. New York: Dodd, Mead, 1965. 877 p.
Опубліковано
2023-11-29
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ