ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ОРКЕСТРАЛІЗАЦІЯ ПІСЕННОГО ЖАНРУ

Ключові слова: камерно-вокальна творчість, камерно-вокальний цикл, інструментальні чинники, оркестралізація пісенної форми, оркестрова пісня, симфонічний цикл, авторські відкриття Густава Малера, семантика дитячості, авторське стильове мислення.

Анотація

Мета дослідження – визначити головні тенденції впливу інструментально-оркестрових чинників на шляхи розвитку та сучасний стан камерно-вокальної творчості. Методологія роботи передбачає сумісне використання жанрово-стильового та композиційного компаративного підходів, залучення певних положень сучасної музичної семіології. Наукова новизна статті визначається виокремленням інструментально-оркестральних компонентів у змісті камерно-вокальної творчості як специфічних жанрових чинників, що найбільше впливають на еволюцію камерно-вокального циклу. Інноваційний аспект дослідження зумовлюється також семантичним підходом, тобто передбачає аналіз жанрових складових на основі авторської концепції та індивідуальних стильових ідей; зокрема це звернення до семантики дитячості у поєднанні з трагічною ідеєю взаємозалежності смерті – безсмертя у творчості Г. Малера. Висновки. Не дивлячись на домінуючу вокальну природу камерно-вокальної творчості, що найперше та найбільше мотивується її зв’язком з поетичним словом та намаганням досягти сумісної авторизації поетичного та музичного начал, в історичному розвитку та появі нових модифікацій у даній жанровій галузі наприкінці романтичної доби домінуючими постають інструментальні чинники, зокрема оркестралізація пісенної форми, що впливає на усю побудову пісенного циклу. Знаменною постаттю у цьому процесі постає Г. Малер, авторські відкриття якого водночас стосуються пісенних та симфонічних композицій, сприяючи виникненню їх нових перехідних контамінованих різновидів, відповідно до оригінальних авторських ідей та образно-тематичних сфер, сприяючи відкриттю нових прийомів музичної логіки та інтонаційних сфер. Виявляється, що Малер є одним з перших репрезентантів музичного експресіонізму та неокласицизму, причому обидві ці стильові течії узгоджувались у руслі авторського стильового мислення композитора, проявлялись у його симфонічних та камерно-вокальних циклах, сприяючи перехрещенню ознак даних сфер.

Посилання

1. Бодина Е. Творческая природа музыкального исполнительства: автореф. дис. ...канд. искусствоведения: 17.00.02; Киевская государственна консерватория имени П.И. Чайковского. К., 1975. 24 с.
2. Герасимова-Персидская Н. Авторство как историко-стилевая проблема // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа: сб. ст. К.: Музична Україна, 1988. С. 27–33.
3. Медушевский В. Музыкальное произведение и его культурно-генетическая основа // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа: cб. статей. К.: Музична Україна, 1988. С. 5–18.
4. Москаленко В. Творческий аспект музыкальной интерпретации. К.: Муз. Україна, 1994. 205 с.
5. Москаленко В. Музичний твір як текст // Київське музикознавство: Текст музичного твору: практика і теорія: зб.ст. К.: 2001. Вип. 7. С. 3–10.
6. Москаленко В. Аналіз у ракурсі музичної інтерпретації // Часопис національної музичної академії України імені П.І.Чайковського: науковий журнал. 2008. № 1. К.: НМАУ, 2008. C.106–112.
7. Самойленко А. Музыковедение и методология гуманитарного знания. Проблема диалога: Монография. Одесса: Астропринт, 2002. 244 с.
8. У Хунюань. Китайская художественная песня: история и теория жанра : дисс….канд. искусств.; спец. 17.00.03: музыкальное искусство. Харьков, 2016. 231 с
9. Филатова О. Жанровый генезис исполнительского диалога в музыке (на материале камерно-вокального творчества): дисс. …канд. искусств.: 17.00.03 / ОНМА им. А. В. Неждановой. Одесса, 2005. 214 с.
Опубліковано
2023-11-29
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА