КОНЦЕРТ ДЛЯ КЛАРНЕТА В ТВОРЧОСТІ КИТАЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ
Анотація
Мета роботи. У статті досліджуються виконавські та соціокультурні умови розвитку мистецтва гри на кларнеті в Китаї, зокрема, стильові, мовно-композиторські та виконавсько-інтерпретативні властивості першого китайського Концерта для кларнета з оркестром «Звуки Паміру» Ху Біцзіна. Методологія дослідження представляє застосування естетико-культурологічного, історичного та музикознавчого методів з залученням виконавського підходу, які у комплексі утворюють єдину методологічну основу. Наукова новизна роботи постає у виявленні особливостей таких сфер музичного мистецтва Китаю, як виконавство на кларнеті і композиція, які виступають контекстом та умовою розвитку кларнетової творчості китайських композиторів, зокрема у жанрі інструментального концерту. Висновки. У другій половині XX – на початку XXI століття розвиток кларнетової культури Китаю відзначено великим підйомом. В музиці китайських композиторів для кларнету широко використовуються обробки народних пісенних та танцювальних мелодій, втілюється інтонаційно-ладова специфіка традиційної музики у поєднанні з європейськими композиційними прийомами. Окрім стильового оновлення (від класико-романтичних до сучасних авангардних засобів композиції) відзначається розширення жанрового спектру, зокрема освоєння циклічних форм. Характерним прикладом є перший у Китаї Концерт для кларнета з оркестром «Звуки Паміру» Ху Біцзіна, тематизм якого, близький до сіньцзяньських народних мелодій, у плані залучених європейських засобів та яскравості подачі фольклору – набагато багатший та різноманітніший за попередні твори для кларнету. Завдяки виразній національній мелодиці, кларнетист отримує можливість повною мірою проявити виконавську майстерність, близьку до традиційної, і показати темброву красу інструменту; продемонструвати притаманне кларнету володіння багатьма агогічними, динамічними та артикуляційно-штриховими прийомами. На відміну від ранніх творів для кларнета, у Концерті Ху Біцзін не використовує прийом цитування фольклору, а створює авторський оригінальний тематизм у національному стилі.
Посилання
2. Хоу Цзянь Художний світ китайської народної опери: діалог культур: дис. ... канд. мист.: 17.00.03 / НМАУ імені П.І. Чайковського. Київ, 2008. 156 с.
3. Ning Xu. Analysis of Clarinet Performance Technology and Emotional Expression. International Conference on Economics, Education and Social Research. Paris: Francis Academic Press, 2020. P. 841–844.
4. UNM Department of Music: Brass Percussion Woodwind: Clarinet: Repertoire. URL: http:// www.muzpro.info/node/29. (дата звернення 09.02.2023).
5. 陶亞斌. 關於中西音樂文化交流史 北京:中國大百科全書出版社,1994年,第355頁。(Тао Ябін. Про історію музично-культурного обміну між Китаєм та Заходом. Пекін: Китайс. вид-во енцикл., 1994. 355 c.).
6. 《苏北调变奏曲. («Цзянсуський тон»). URL: http://www.doc88. com/p3485356977420.html (дата звернення: 18.12.2022).
7. 吴志涛,《从音乐美学层面解读中国单簧管协奏曲 帕米尔之音》戏剧之家2018年第33期,63页. (У Чжитао. Трактування китайського концерту для кларнету з оркестром «Звуки Паміру» з позицій музичної естетики. Будинок театру. 2018. Вип. 33. С. 63).
8. 晏斐. 浅谈单簧管应该주의的几个问题 // 音乐天地. 西安, 2007,第3期. 51–52 页. (Янь Фей. Про деякі важливі питання у грі на кларнеті. Музичний світ. Сіань, 2007. Вип. 3. C. 51–52).