КОНЦЕРТ ДЛЯ КЛАРНЕТА В ТВОРЧОСТІ КИТАЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ

Анотація

Мета роботи. У статті досліджуються виконавські та соціокультурні умови розвитку мистецтва гри на кларнеті в Китаї, зокрема, стильові, мовно-композиторські та виконавсько-інтерпретативні властивості першого китайського Концерта для кларнета з оркестром «Звуки Паміру» Ху Біцзіна. Методологія дослідження представляє застосування естетико-культурологічного, історичного та музикознавчого методів з залученням виконавського підходу, які у комплексі утворюють єдину методологічну основу. Наукова новизна роботи постає у виявленні особливостей таких сфер музичного мистецтва Китаю, як виконавство на кларнеті і композиція, які виступають контекстом та умовою розвитку кларнетової творчості китайських композиторів, зокрема у жанрі інструментального концерту. Висновки. У другій половині XX – на початку XXI століття розвиток кларнетової культури Китаю відзначено великим підйомом. В музиці китайських композиторів для кларнету широко використовуються обробки народних пісенних та танцювальних мелодій, втілюється інтонаційно-ладова специфіка традиційної музики у поєднанні з європейськими композиційними прийомами. Окрім стильового оновлення (від класико-романтичних до сучасних авангардних засобів композиції) відзначається розширення жанрового спектру, зокрема освоєння циклічних форм. Характерним прикладом є перший у Китаї Концерт для кларнета з оркестром «Звуки Паміру» Ху Біцзіна, тематизм якого, близький до сіньцзяньських народних мелодій, у плані залучених європейських засобів та яскравості подачі фольклору – набагато багатший та різноманітніший за попередні твори для кларнету. Завдяки виразній національній мелодиці, кларнетист отримує можливість повною мірою проявити виконавську майстерність, близьку до традиційної, і показати темброву красу інструменту; продемонструвати притаманне кларнету володіння багатьма агогічними, динамічними та артикуляційно-штриховими прийомами. На відміну від ранніх творів для кларнета, у Концерті Ху Біцзін не використовує прийом цитування фольклору, а створює авторський оригінальний тематизм у національному стилі.