ОДЕСЬКА МУЗИКОЛОГІЧНА ШКОЛА ЯК ІНТЕГРАТИВНИЙ ФЕНОМЕН: ЄВРОПЕЙСЬКІ ВИТОКИ ТА СУЧАСНІ НАЦІОНАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ

  • Olexandra Ivanivna Samoilenko Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0002-2071-9587
Ключові слова: школа, музикознавство, досвід, людина та реальний світ, музична творчість, розуміння та пізнання, мовна самореалізація, сучасна освіта, науково-дискурсивна форма

Анотація

Мета статті – на основі вивчення досвіду одеського академічного музикознавства розробити актуальні підходи й аргументувати сучасні визначення феномена школи. Методологія дослідження поєднує історіографічний, персонологічний, герменевтичний та семіологічний підходи. Особлива увага приділяється типології конститутивних рис та аксіологічних ознак явища школи. Наукова новизна полягає у цілісній історико-теоретичній оцінці одеської музикознавчої школи як складного діалогічного феномена, що організує взаємодію європейської традиції історико-систематичного музикознавства з сучасними тенденціями національного формування музичної освіти та науки. Пропонується визначення музикознавчої школи на декількох рівнях, з включення підходу до неї як до практичної інституціональної творчості – способу професіоналізації та поглибленої диференціації форм пізнання й реконструкції дійсності. У висновках зазначається, що сучасна школа музикознавства – це колективно-особистісне інтерпретаційне явище, результат пізнавальної й розуміючої діяльності людини та спільноти, інтегративний показник комунікативних, музично-творчих і музичномовних досягнень. Тут вирішальним постає поняття артефакту – і як матеріального, і як духовного (психологічного) досягнення, об'єктивного свідчення творчої сутності (перетворення) суб’єктивної свідомості людини. Школа розкриває, як основний, досвід перетворення, перебудови, зміни реального світу та людини, нового моделювання дійсності, самовдосконалення; це евристико-технологічний тип, у той же час особистісно-трансгресивний когнітивний тип; це досвід, пов'язаний з істотними змінами в способі життя й мислення, у відносинах з навколишнім, який здатний надавати авторські моделі пізнавальної діяльності, як у мистецтві, так і в науці.

Посилання

1. Аверинцев С. Логос. С.С. Аверінцев. Софія-Логос. Словник. К.: Дух і Літера, 1999. С. 154–159.
2. Арановский М. Мышление, язык, семантика. Проблемы музыкального мышления: сост. и ред. М. Арановский. М.: Музыка, 1974. С. 90–128.
3. Арановский М. Музыкальный текст. Структура и свойства. М.: Композитор, 1998. 343 с.
4. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. 2-е изд. Сост. С. Бочаров; прим. С. Бочарова и С. Аверинцева. М.: Искусство, 1986. 445 с.
5. Бобровский В. Тематизм как фактор музыкального мышления: Очерки. Вып.1. М.: Музыка, 1989. 268 с.
6. Бонфельд М. Музыка. Язык. Речь. Мышление: Опыт системного анализа музыкального искусства. Ч. 1. Тезисы. М.: МГЗПИ, 1991. 125 с.
7. Выготский Л. Мышление и речь: Изд. 5, испр. М.: Лабиринт, 1999. 352 с.
8. Выготский Л. О психологических системах. Л.С. Выготский. Собр. соч. в 6-ти томах. Т.1. М.: Педагогика, 1982. С. 109–131.
9. Выготский Л. История развития высших психических функций. Л.С. Выготский. Собр. соч. в 6-ти томах. Т.3. М.: Педагогика, 1983. С. 5–328.
10. Выготский Л. Психология искусства. М.: Искусство, 1968. 576 с.
11. Герасимова-Персидская Н. Целостность как универсалия и ее проявление в музыке. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 51: Питання організації художньої цілісності музичного твору. Зб. статей. К., 2005. С. 3–8.
12. Герасимова-Персидская Н. О восприятии музыки и постижении смысла. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 60: Теоретичні та практичні аспекти музичного смислоутворення. Зб. статей. К., 2006. С. 3–8.
13. Губман Б. Искусство. Культурология. ХХ век. Словарь. СПб.: Университет. кн., 1997. С. 159–161.
14. Задерацкий В. Музыкальная форма. В 2-х вып. Вып.1. Учебник для специализированных факультетов высших музыкальных учебных заведений. М.: Музыка. 1995. 544 с.
15. Козаренко О. Українська національна музична мова: генеза та сучасні тенденції розвитку. Дис. ...доктора мистецтвознавства; 17.00.03 – музичне мистецтво. К., 2001. 412 с.
16. Котляревский И. К вопросу о понятийности музыкального мышления Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования. К.: Музична Україна. 1989. С. 28–34.
17. Котляревський І. Пріоритетність як фактор розвитку музикознавства / І. Котляревський. Теоретичні та практичні питання культурології: Українське музикознавство на зламі століть. Збірник наукових статей. Мелітополь: «Сана», 2002. Вип. IХ. С. 3–10.
18. Кушмина Р. Язык и музыка как смыслообразующие звуковые формы культуры. Дис. …канд. философ. наук: спец. 24.00.01 – теория и история культуры. Казань, 2004. 167 с.
19. Леонтьев Д. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. 3-е изд., доп. М.: Смысл, 2007. 511 с.
20. Лотман Ю. О природе искусства. Лотман Ю. Об искусстве. СПБ.: Искусство,1998. С. 400–404.
21. Назайкинский Е. Звуковой мир музыки. М.: Музыка, 1998. 254 с.
22. Назайкинский Е. Логика музыкальной композиции. М.: Музыка, 1982. 319 с.
23. Назайкинский Е. О психологии музыкального восприятия. М.: Музыка, 1972. 384с.
24. Пясковский И. Поэтика музыкального мышления. К.: Музыка, 1987. 182 с.
25. Роменець В., Маноха І. Історія психології ХХ століття: Навч. посібник. Вст. ст. В.О. Шатенка, Т.М. Титаренка. К.: Либідь, 1998. 992 с.
26. Самойленко А. Музыковедение и методология гуманитарного знания. Проблема диалога. Одесса: Астропринт, 2002. 244 с.
27. Самойленко А. Категория музыкального мышления в концептуальном контексте психологии искусства. Музичне мистецво і культура. Наукова зб. Вип. 26. Одесса, 2018. С. 157–168.
28. Самойленко А. (2003). Композиционно-семантический анализ музыки и катарсис. Українське музикознавство.Наукові матеріали. Вип. 3. Київ, 2003. С. 88–93.
29. Суханцева В. Категория времени в музыкальной культуре. К.: Лыбидь, 1990. 184 с.
30. Франкл В. Критика чистого «коммуникации»: насколько гуманистична «гуманистическая психология». Гуманистическая и трансперсональная психология. Антология. Мн., 2000. С. 211–240.
31. Франкл В. Человек в поисках смысла: Пер. с англ. и нем. Вступ. ст. А. Леонтьева. М.: Прогресс, 1990. 367 с.
32. Флоренский П. Иконостас. Павел Флоренский. Християнство и культура. М.: Фолио, 2001. С. 521–626.
33. Фромм Э. Иметь или быть? Пер. с англ., общ. ред. и посл. В.И. Добреньков. 2-е издание, доп. М.: Прогресс, 1990. 336 с.
Опубліковано
2023-12-28
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ