ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕГЕНДИ ПРО ФАУСТА У ОПЕРНОМУ МИСТЕЦТВІ ХХ-ХХІ СТ.: ДО ПРОБЛЕМИ СЮЖЕТОЛОГІЇ
Анотація
Мета дослідження – визначити провідні рими та головні компоненти інтерпретації легенди про Фауста у світовому оперному мистецтві як особливого художньо-семантичного феномена. Методологія дослідження зумовлюється поєднанням історико-типологічного та сюжетологічного підходів, що включає порівняльний текстологічний аналіз та вивчення особливостей оперної форми твору. Наукова новизна даної статті полягає у виявленні принципів взаємодії літературно-драматургічних та музично-жанрових рівнів, що дозволяють втілювати сюжет про Фауста у оперному мистецтві. Даний підхід дозволяє виокремлювати поняття про жанрово-стильові та музично-мовні характеристики окремих складових оперних музичних творів на фаустівський сюжет; також як інструмент інтерпретації та втілення композиторського рішення відповідно до обраного сюжету визначається важливість сюжетологічного підходу як визначального на шляху побудови цілісної концепції оперного твору. Висновки. Підводячи підсумки даної роботи, треба відмітити що у значній кількості досліджень, присвячений сюжету, дане явище визначається як художній феномен, що діє за специфічними законами та принципами. Особливі засобі певного напряму мистецтва дозволяють створювати нові художні форми у яких розгортається низка життєвих ситуацій, певних подій, передається система відношень між дійовими особами, що предстають головними персонажами даної сюжетної лінії. Особливо треба підкреслити що у сюжеті в мистецтві у цілому, як й у сюжеті у оперному творі зокрема, події розгортаються як унікальний художній комплекс дійсних ситуативних взаємозалежностей із новими втіленнями художнього змісту, який створює нові власні художньо-естетичні принципи та композиційні прийоми у відповідності до утворення нової смислової єдності. Дослідження показує, що фаустівська тема, представлена у творах багатьох композиторів, відображає концепцію людської трагедії не лише з точки зору емоційних і ліричних якостей, але й через релігійно-філософські питання. Образ Фауста характеризується подвійністю: він поєднує прагнення до духовного знання і розуміння божественного порядку з бажанням пізнати закони буття будь-якою ціною, навіть звертаючись до темних сил.
Посилання
2. Назайкинский Е. Логика музыкальной композиции. М.: Музыка, 1982. 319 с.
3. Осадчая С. Духовно-религиозные предпосылки реформы европейской оперы XIX–XX вв. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник ОДМА імені АВ Нежданової. Одеса, 2013. Вип. 18. С. 10–19.
4. Albright Daniel. Berliozs Semi-Operas: Romeo et Juliette and La damnation de Faust. Rochester: University of Rochester Press, 2001. 168 p.
5. Brunner Gerhard. Kein Faust für Milanesen. Opernwelt 10, no. 4 (April), 1969. Рр. 36–37.
6. Dahlhaus Carl. Nineteenth-Century Music. Berkeley: University of California Press, 1989. 417 р.
7. Grim William E. The Faust Legend in Music and Literature. Lewiston: The Edwin Mellen Press, 1988. 254 р. 2:115.
8. Huebner Steven. The Operas of Charles Gounod. Oxford and New York: Oxford University Press, 1990. 324 р.
9. Kreutzer Hans Joachim. Faust: Mythos und Musik. Munich: Verlag C.H.Beck, 2003. 187 p.
10. Loos Helmut. Johann Wolfgang von Goethes Faust in der Musik. Schumann – Liszt – Mahler. Tutzing: H. Schneider Verlag, 1996. 292 р.
11. Taruskin Richard. Music in the Nineteenth Century. Oxford History of Western Music, vol. 3. Oxford and New York: Oxford University Press, 2010. 928 р.
12. Termini O. Language and Meaning in the «Prologue in Heaven»: Goethe’s Faust and Boito’s Mefistofele, in Music in Performance and Society. Warren, Mich.: Harmonie Park Press, 1997.
Музичне мистецтво і культура