ОПЕРИ НА ГОГОЛІВСЬКІ СЮЖЕТИ У ТВОРЧОСТІ СУЧАСНИХ КОМПОЗИТОРІВ: ВІД ЛІБРЕТО ДО ПРОБЛЕМИ СЮЖЕТОЛОГІЇ

Анотація

Мета роботи полягає у виявленні генезису оперної творчості на гоголівські сюжети в контексті визначення й обґрунтування історичних умов і теоретичних параметрів явища сюжетології. Це зумо- вило необхідність розвитку типологічного естетичного підходу до оперної сюжетології, типологічні критерії вивчення тематичного оперного змісту. Методологія дослідження визначається взаємодією теоретичного й історичного підходів до оперної сюжетології; як провідні відзначаються музикознавчий аналітичний, естетико-психологічний, історичний, семіологічний та текстологічний підходи. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній пропонується комплексна характеристика опер на гоголівські сюжети як актуального напряму в музичному мистецтві. Водночас у статті розглядається пробле- ма художнього сюжету у світлі оперознавчих питань і у проєкції на структурно-композиційну логіку оперного тексту. Висновки. Втілення творів М. Гоголя в оперному жанрі стає усталеною тенденцією в розвитку даної жанрової сфери в контексті еволюції світового оперного мистецтва. Творча спадщина М. Гоголя привертала і привертає увагу представників різних національних композиторських шкіл та різних поколінь. Натепер історія розвитку музичної гоголіани налічує вже понад півтора століття, і з упевненістю можна говорити про її значний вплив на художньо-культурні тенденції та музично- історичний процес загалом. У результаті проведеного аналізу літературознавчих досліджень, присвячених питанням сюжету і сюжетології, стає явною взаємозумовленість і залежність художнього сюжету від композиційних принципів побудови твору. Відзначимо, що дана взаємозумовленість може набувати різних форм у різних видах мистецтва, водночас має і загальні основні художньо-онтологічні ознаки, які найбільше проявляються в літературному і музичному творах. Зазначені форми і їхні головні ознаки варто розу- міти як систему функціонування знакових комплексів і принцип організації окремих частин у складі цілого твору, що включає і зіставлення сюжетних епізодів, і порядок повідомлення про перебіг подій, і розподіл даних подій у часі.