ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ-ПРЕОБРАЖЕННЯ В РОБОТІ ПІАНІСТА- КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА КОНСЕРВАТОРІЇ У КЛАСІ СКРИПКИ

Galina Nikolaevna Dubrovsksja

doi:10.31723/2524-0447-2020-31-1-17

Galina Nikolaevna Dubrovsksja Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-0248-3822

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-17

Ключові слова: трансформація музичної освіти та педагогіки, «духовне слухання» піаніста-концертмейстера, почуття ансамблю- єднання-соборності, інтонування, тембральний окрас звучання, баланс динаміки, згідно із законами акустики, ритмічна гнучкість та tempo rubato, почуття авторського стилю та епохи, «фортепіанність» та «оркестральність» акомпанементу

Анотація

Актуальність статті є в узагальненні та використанні прак- тичного досвіду роботи в якості піаніста-концертмейстера у різних сферах музичної діяльності, виходячи з нових реалій сучасної музичної освіти. Мета статті – проаналізувати та прослідкувати вектори трансформації-преображення у роботі піаніста-концертмейстера кон- серваторії в класі скрипки, спираючись на теорію духовно-морального аналізу музичної педагогіки професора В.В. Медушевського. Методо- логія. Для досягнення поставленої мети ми використовували методи аналітичного і практичного підходу до работи концертмейстера, як невід’ємної частини цілісного педагогічного процесу, виходячи з влас- ного багаторічного практичного досвіду. Запропонована диференціація понять «концертмейстер» – «мастер концерту» та «акомпаніатор» – «супроводжуючий». Наукова новизна складається з порівняння роботи піаніста-концертмейстера консерваторії в класі скрипки та інших ви- конавських спеціальностей з точки зору вектора трансформації-пре- ображення як одного з недостатньо досліджених розділів вітчизняного музикознавства. Виділяючи особливості гри зі струнниками, вокаліста- ми, духовиками, ми вважаємо необхідним розвиток принципів «фор- тепіанності» та «оркестральності» акомпанементу. Висновки статті дозволяють говорити про значення практичного досвіду піаніста- кон- цертмейстера в різноманітних сферах музичної діяльності, про взаємо- вплив методів роботи зі студентами різних музичних спеціальностей, виділяючи специфіку роботи зі скрипалями, згідно з теорією «духовного слухання» музики професора В.В. Медушевського.

Посилання

1. Бугаевский А. В классе Татьяны Петровны Кравченко. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип. 1. Одеса : Астропринт, 2000. С. 290–299.
2. Гофман И. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре / Редакция, вступительная статья и примечания Г.М. Когана. Москва : Гос.муз.издат, 1961. 224 с.
3. Динкова Н. Об освоении духовных принципов творчества в деятельности пианиста-концертмейстера / Музыкальная педагогика: возможности преображения. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип. 1. Одеса : Астропринт, 2000. С. 397–404.
4. Евтушенко Д. Голос и тембр. Науковий вісник НМА ім. П.І. Чайковського. Вип. 101 / Зі спадщини майстрів. Кн. 2. Київ, 2013. С. 46–64.
5. Колоней В. Пластическое начало в структуре фортепианно-исполнительского интонирования. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип. 1. Одеса : Астропринт, 2000 С. 279–286.
6. Литвинова Т. Тембровый слух и мышление: к определению понятий. Москва : Музыковедение, 2009. С. 45–48.
7. Люблинский А. Теория и практика аакомпанемента. Методологические основы / Ред. А.Н. Крюков. Ленинград : Музыка, 1972. 80 с.
8. Медушевский В. Музыкальная педагогика: возможности преображения. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Вип. 1. Одеса : Астропринт, 2000. С. 12–15.
9. Медушевский В. Человек в зеркале интонационной формы. Советская музыка. Москва, 1980.
10. Мур Дж. Певец и аккомпаниатор. / Пер. с англ.; Предисловие В.Н. Чачавы. Москва : Радуга, 1987. 432 с.
11. Назайкинский Е. О психологии музыкального восприятия. Москва : Музыка, 1972. 83 с.
12. Нейгауз Г. Об искусстве фортепианной игры. Москва : Музыка, 1982. 299 с.
13. Пономарев С. К проблеме формообразующего действия инструментовки. Тембрально организованные формы. Москва : Музыковедение, 2009. С. 2–13.
14. Рыгин С. Тембр звука и его значение в исполнительской практике. Науковий вісник ОНМА ім. П.І. Чайковського. Вип. 101 / Зі спадщини майстрів. Кн. 2. Київ, 2013. С. 205–213.
15. Тышко С. Проблема национального стиля в русской опере. Глинка. Мусоргский. Бородин. Римский‑Корсаков. Киев, 1993. 115 с.