Інструктивні етюди в творчій роботі духового відділу Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової.

Instructive etude in the creative work of the wind department of Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music

Анотація

Метою роботи є розгляд інструктивних етюдів, у тому числі запропонованих автором статті в складених ним трьох збірниках, у їх конкретній спрямованості на вироблення тих або інших показників віртуозної кларнетової техніки, що дозволяє систематизувати інструктивний матеріал як засіб оволодіння комплексом актуальних технічно-значеннєвих позицій у грі кларнетиста-професіонала. Методологічною базою дослідження є сучасний інтонаційно-виконавський підхід, початок якого закладений в роботах Б. Асафьєва і який одержав розвиток у музикознавстві України, у тому числі в роботах М. Давидова, В. Апатського, І. Котляревського, І. Ляшенка, К. Мюльберга й ін. Особливо виділяємо жанрово-типологічний та порівняльно-стильовий методи аналізу. Наукова новизна дослідження забезпечується оригінальністю теоретико-методичної позиції автора, що узагальнює свій творчо-виконавський досвід, а також досвід найбільших майстрів одеської кларнетової школи, у ракурсі пропозиції комплексу віртуозних навичок у концертних етюдах, що приймають на себе функції «малої енциклопедії» актуальних показників майстерності кларнетиста. Висновки. Етюди звичайно мають на меті розвиток ряду технічних навичок – спеціального в кожній окремій п’єсі, але існує підсумовування їх (за листівським принципом!) в одному етюді як в «малій технічній енциклопедії». І такого роду «підсумовування» виразних і технічних завдань знаходимо в концертних етюдах, у тому числі в авторських етюдах, наприклад, Етюдах І. Оленчика, апробованих в успішних виступах одеситів-кларнетистів на відповідальних міжнародних конкурсах.
Ключові слова: жанр етюду, інструктивний етюд, концертний етюд, віртуоз, виконавський стиль, виразність кларнетової гри.