ЖАНРОВІ ОЗНАКИ ПОЛОНЕЗУ В ПОЛЬСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ОПЕРІ ХІХ СТОЛІТТЯ

  • Tetiana Oleksandrivna Kaznacheieva Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
Ключові слова: полонез, танцювальний жанр, опера, лейтжанр

Анотація

Мета роботи. Дослідження спрямовано на розгляд та порівняння особливостей втілення жанрових ознак полонезу в польській та українській опері ХІХ століття. Розглянуто різні варіанти походжен- ня цього танцю. Методологія дослідження складається з поєднання історичного, аналітичного та порівняльного підходів, що надає можливість розширити уявлення про значення жанру полонезу в роз- витку загальної та музичної драматургії оперного твору. Наукова новизна полягає у висвітленні та зіставленні принципів втілення полонезу на прикладі зразків польської та української опери ХІХ сто- ліття. Аналіз втілення полонезу в операх «Галька» С. Монюшка, «Осада Дубно» П. Сокальського та «Тарас Бульба» М. Лисенка дозволяє окреслити спільні варіанти реалізації цього танцювального жанру. Висновки. Розгляд сценічного втілення полонезу в операх XIX століття дозволяє зробити висновок про його значущість у розвитку музичної культури європейських країн. Оскільки полонез яскраво відобра- жає характерні відмінності особливі експресивні риси, які властиві польському етносу, композито- ри використовують його елементи для створення типового, узагальненого образу. Звичні, традиційні для танцю прийоми (темп, тридольність, ритмічний рисунок, тип фактурного викладу) композито- ри трансформують у музично-драматургічні засоби оперного спектаклю, які в результаті формують яскравий, характерний національний образ. Досить часто в операх утворюється синтез хорового і танцювального жанрів: водночас зі звучанням хору оркестр виконує основну тему полонезу. Полонез – унікальний жанр польського танцювального мистецтва, що концентрує характерні ментальні риси, є потужним виразним засобом музичної та загальної драматургії опери та досить часто набуває зна- чення лейтжанру. Ритмічна неповторність, емоційна наповненість жанру полонезу дозволяють йому зберегти свою актуальність у новітніх зразках світового музичного мистецтва.

Посилання

1. Bratska, M.V. (2019). Dance in culture: the anthropological context of Ukrainian folk dance in the Polish literature of the nineteenth century. Bulletin of the National Academy of Cultural and Arts Leaders, 1, 216–220 [in Ukrainian].
2. Belza, I.F. (1973). Polonaise. Music Encyclopedia. Ch. ed. Yu.V. Keldysh. Moscow: Sovetskaya entsiklopediya [in Russian].
3. Efremova, I.V. (2014). Embodiment a Ball in the opera “Dubrovsky” by E. Napravnyk. Culture of Ukraine, 47, 177–185 [in Ukrainian].
4. Nidetska, E. (2003). The works of Polish composers of Lvov in the context of Ukrainian-Polish connections (1792–1939). Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
5. Ćwięka-Skrzyniarz, R. (2002). Polonaize. Story of a dance. 5 Manor Drive, 15M Newark, N. J. 07106 USA [in English].
6. Szalone dni muzyki – polonez dla niepodległej. Retrieved from https://teatrwielki.pl/repertuar/kalendarium/2018-2019/szalone-dni-muzyki-polonez-dla-niepodleglej/ [in Polish].
Опубліковано
2020-03-02
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ