МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І. КЛІМОВОЇ ЯК СКЛАДНИК ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ЧЕРНІГІВЩИНИ
Анотація
Мета публікації – вивчення мистецької діяльності піаністки, педа- гога, фундатора фортепіанного відділу Чернігівського музичного учили- ща ім. Л. Ревуцького Ірини Петрівни Клімової (1927–2007), з’ясування її внеску у формування культурного простору Чернігівщини. Автор до- сліджує життєтворчість І. Клімової у контексті її культурно-про- світницької діяльності у регіоні як піаністки-виконавиці та викладачки за класом фортепіано. Методологія статті ґрунтується на історико-хронологічному, джерелознавчому, логіко-узагальнюючому методах аналізу періодичних джерел, вивченні творчої біографії І. Клімової та спогадів її сучасників, виявленні факторів впливу її виконавської та музично-педагогічної діяльності на розвиток культурного простору Чернігівщини. Наукова новизна публікації полягає у дослідженні жит- тєтворчості однієї з визначних діячок мистецького простору Черні- гівщини як комплексного феномену, який розвивався у соціокультур- ному контексті часу. Висновки. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що І. Клімова півстоліття відігравала значну роль у розвитку культурного простору Чернігівщини. Своєю виконавською ді- яльністю вона формувала соціокультурне підґрунтя для відродження та розвитку академічного музичного простору Чернігівщини у післявоєн- ний час, що зумовило її пріоритетний вплив на розвиток регіональних осередків фортепіанного виконавства та педагогіки у мережі закладів початкової музичної освіти. Концертування І. Клімової та її учнів у на- селених пунктах регіону не лише виконувало культурно-просвітницьку функцію, але й опосередковано впливало на розвиток економіки регіону. Популяризація фортепіанного мистецтва збільшувала попит населен- ня на інструменти, що сприяло зростанню виробництва фортепіано Чернігівською фабрикою музичних інструментів. Природний синтез ви- конавської, педагогічної та музично-організаційної діяльності дозволив І. Клімовій закласти підґрунтя для розвитку дитячо-юнацького форте- піанного виконавства, здійснити вагомий внесок у розвиток музичних традицій Чернігівщини, сприяти розвитку культурного простору регіо- ну у другій половині ХХ ст.
Посилання
2. Бадалов О. Геннадій Дем’янчук як провідний представник фортепіанного руху Чернігівщини. Культура та мистецтво: сучасні тенденції та перспективи : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Одеса, 4 червня 2020 р. Одеса : Міжнародний гуманітарний університет, 2020. С. 261–263.
3. Бадалов О. Творча діяльність піаністів-педагогів Чернігівщини як чинник розвитку музичної культури регіону. Видатні постаті науки, культури і освіти України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 30–31 жовтня 2008 р. Київ : ДАК-ККіМ, 2008. С. 193–195.
4. В полоні музики. Комсомольський гарт. 1968. 12 жовтня.
5. Гученко О. Звучить музика Рахманінова. Деснянська правда. 1985. 8 травня.
6. Зуб П. В усі пори року. Деснянська правда. 1980. 14 листопада.
7. Ларіонова Л. Чернігівські піаніно. Скарбниця української культури. Вип. 10 / Чернігівський історичний музей ім. В.В. Тарновського, Чернігівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Чернігів, 2008. С. 117–122.
8. Пора розквіту. Деснянська правда. 1986. 1 червня.
9. Тембр. Друкований орган партійної організації та профспілки Чернігівської фабрики музичних інструментів ім. П.П. Постишева. 1984. 16 листопада.
10. Чернець В.Г. Принцип персоналізації у теоретичному аналізі історії культури. VIІ Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва «Культурна трансформація сучасного українського суспільства» : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 4–5 червня 2009 р. Київ : ДАКККіМ, 2009. Ч. 2. С. 7–13.
Музичне мистецтво і культура