ПАМ’ЯТЬ ЯК АРХІВ ПРЕЦЕДЕНТНИХ СМИСЛІВ У ПРОЦЕСІ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕТВЕРТОГО КОНЦЕРТУ Л. БЕТХОВЕНА ТА ДО 250-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОМПОЗИТОРА)

Анотація

Мета дослідження – простежити взаємодію процесів архівації в пам’яті «прецедентних смислів» і створення музично-виконавської ін- терпретації на прикладі практичного досвіду музиканта-виконавця. Методологія дослідження полягає в історичному екскурсі, репрезента- ції і структуруванні досвіду вибудовування і проживання алгоритму на- родження власного прочитання музичного тексту. Наукова новизна до- слідження: показаний емпіричний, предметний шлях архівації (а також розархівації, релевантної осмисленню) прецедентних смислів музиканта з подальшим їх використанням. Викладено і апробовано практичний алгоритм переходу з ролі виконавця до ролі інтерпретатора музичного тексту. Висновки. Прецедентні смисли музиканта ми визначаємо як усві- домлену похідну емоційної пам’яті. Емоційна пам’ять – скарбничка пе- режитих емоцій, є основою прецедентних смислів, самі ж прецедентні смисли – це відрефлексовані й осмислені емоції (осмислені як у причинах, так і в подальшому їх застосуванні у творчості). Отже, розуміємо їх як такі, що виникають не тільки асоціативно, але і свідомо. Системоутворюючими елементами концепції народження самобут- ньої інтерпретації музичного тексту на базі феномена прецедентних смислів є: – сприйняття та збереження. Народження особистого художньо- го прочитання-осмислення виконуваної музики починається з запуску акумулятивного процесу: сприйняття і архівації (збереження в пам’я- ті) якомога більшого числа прецедентів (фактів) особистого зіткнення з будь-якими потенційно цінними джерелами інформації і емоційного досвіду; – пошук, осмислення і зіставлення. Пошук здійснюється на основі акумульованого досвіду зіткнення з носіями інформації, за допомогою розархівації прецедентних смислів, що архівувалися раніше в пам’яті індивідуума. Осмислення відбувається в процесі пошуку і спровоковано ним. Зіставлення виступає як додатковий інструментарій переробки отриманих знань; – народження творчого похідного прецедентних смислів, що виникає внаслідок реалізації вищеперелічених елементів і виступає підґрунтям створення самобутньої інтерпретації.