СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНСТРУКТИВНО- ЛОГІЧНОГО АСПЕКТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПАМ’ЯТІ МУЗИКАНТА-ВИКОНАВЦЯ

  • Oleksandra Arkadiivna Sapsovych Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0001-9175-1018
Ключові слова: пам’ять музиканта, фізичне сприйняття тексту, логічне зчитування, збереження фактури, гармонійний аналіз, гармо- нійна горизонталь, вертикаль фактури, звукотворча пам’ять, кон- структивно-логічний аспект пам’яті музиканта

Анотація

Мета дослідження – простежити ефективність роботи дея- ких аспектів професійної пам’яті музиканта-виконавця залежно від підключення конструктивно-логічного початку, систематизувати методи усвідомленого зчитування фортепіанної фактури. Навести низку прикладів використовування запропонованого алгоритму піа- ністами-виконавцями. Методологія дослідження репрезентує вико- навський підхід у структурному розборі музичної тканини твору і спирається на системно-аналітичний метод. Під час розгляду ма- теріалу дослідження використано гармонійний та лініарно-горизон- тальний аналізи. Наукова новизна. Показано алгоритм практичної реалізації конструктивно-логічного аспекту професійної пам’яті, а також обґрунтовано важливість єдності цього формату роботи з певними параметрами фізичного сприйняття, відтворення та збе- реження музичного тексту. Висновки. Під час роботи над вивчен- ням тексту перехід від інтуїтивного і несвідомого в площину усві- домленого і невипадкового реалізується за допомогою раціонального осмислення, а також аналітичного та логічного прочитання му- зичної фактури. Рухова (кінестетична) пам’ять музиканта-вико- навця, що є для більшості музикантів найсильнішою, стає справж- нім спільником артиста тільки тоді, коли підкріплена не просто слуховим і зоровим аспектами «зрощування» з музичним твором, а й чітким конструктивно-логічним аналізом, що становить теоре- тичне «схоплювання» горизонталі та вертикалі музичної фактури. Останнє спирається на мелодійний та гармонійний аналізи. Чітке опанування і багаторазове опрацювання цієї структурної сітки є елементом роботи, який здатний забезпечити такий рівень про- фесіоналізму, за якого свідомість, керуючи руками, мінімізує білі текстові плями та сприяє особливому рівню надійності відтворення і довговічності збереження тексту.

Посилання

1. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. Книги первая и вторая. Ленинград : Музыка, 1971. 375 с.
2. Григорьев Л., Платек Я. Современные пианисты: Биографические очерки. Москва : Сов. Композитор, 1985
3. Грохотов С. Уроки Гольденвейзера. Москва : Классика-XXI, 2009. 248 с.
4. Грохотов С. Обучение игре на фортепиано по Леймеру – Гизекингу. Москва : Классика–XXI, 2009. 116 с.
5. Маккиннон Л. Игра наизусть. Ленинград : Музыка, 1967. 143 с.
6. Мартинсен К. Индивидуальная фортепианная техника на основе звукотворческой воли. Москва : Музыка, 1966. 220 с.
7. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепианной игры. Записки педагога. Издание пятое. Москва : Музыка, 1987. 240 c.
8. Цыпин Г. Обучение игре на фортепиано: учебное пособие для студентов пед. институтов по специальности № 2119 «Музыка и пение». Москва : Просвещение, 1984. 176 с.
Опубліковано
2021-07-22
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА